Івана Купала 2020: найцікавіші факти, традиції та обряди

Івана Купала — одне із найдавніших українських свят, у якому химерно переплелися народні вірування, язичницькі традиції та православні канони. Спробуємо розібратися в історії виникнення свята, традиціях святкування Івана Купала.

Археологічні розкопки на території України засвідчили прадавні факти святкування купала. Уявіть собі, традиції запалювати вогнища і гуляти до самого ранку понад три тисячі років!

            Спочатку Івана Купала святкували у день літнього сонцестояння (22 червня). Найкоротша ніч у році була магічною датою, оповитою забобонами і традиціями. Саме 22 червня, свято Івана Купала, символізувало перехід сонця із літа на зиму. Цікаво, що традиції, обряди, прикмети, конкурси на Івана купала збереглися у багатьох європейських народів. Наприклад, шведи відзначають midsommar (середина літа), у Франції шанують Saint Jeans (Святого Жана), flakagajt (день полум’я) – в албанців, у Польщі — sobotka, kresu den (вогняний день) – у словенців, болгари святкують Яновден.

Чому свято Івана Купала (7 липня) більше не святкують у день літнього сонцестояння? 

Вся справа в новому григоріанському календарі. Пересування дат на 14 днів якраз і змістило свято із 22 червня на 7 липня. Хоча рідновіри та українські язичники за звичаєм плетуть вінки на Івана Купала та запалюють багаття до неба саме в найкоротшу ніч у році.         

Цьогоріч (2020 р.) вечір проти Івана Купала припадає на ніч з понеділка на вівторок. Хоча зараз святкування подовжують до 8 липня.

День Івана Купала: свято християнське чи язичницьке? 

До запровадження християнства на території України ніч літнього сонцестояння присвячували двом язичницькими божествам — Купалу та Марені. У IV столітті н. е. цей день християнська церква проголосила днем пам’яті Івана Хрестителя, предтечі Ісуса Христа. Саме тому священники зранку 7 липня читають канон Іоану Предтечі. Справжні християни відзначають день народження Іоана Предтечі, останнього великого пророка перед Христом. Часто лунає запитання: “Чи можна працювати на Івана Купала?”. Священники відповідають, що так. Головне вранці перед початком роботи у молитві згадати Іоанна Предтечу і повертатися до звичних справ.

Зараз у святі злилися християнські та язичницькі традиції. Тому нині 7 липня називається Івана Купала.

Найцікавіші традиції святкування Івана Купала      

            За століття локальні звичаї відзначення ночі літнього сонцестояння змінювались. Найдавніші та найоригінальніші канони збереглися на території Полісся — одній з архаїчних зон слов’ян.

Святкування купальської ночі починалось із вечора. З трави, гілок молодих дерев або невеликого зрубаного дерева плели ляльку Марену. Навколо неї дівчата і хлопці у вишитих сорочках та з вінками (навіть чоловіки у вінках) водили хороводи, співали пісні, танцювали. У певний момент Марена помирала і розпочиналися ритуальні похорони опудала. Ляльку з трави та дерева топили у воді, або спалювали у купальському вогнищі.

Що не можна було робити на Івана Купала

Перед ніччю на Івана Купала не працювали ярмарки, рано закривалися магазини і загалом, не в пошані була торгівля. Все пояснювалось тим, що нечиста сила (водяники, русалки, домові, відьми, нечисті) намагалися накапостити людям. Відтак, продаючи щось, можна було позбутися не лише товару чи речі, але і багатства, здоров’я та сімейного благополуччя. Тому старалися навіть не позичати солі, сірників та інших дрібниць за день до свята, під час самого свята та день опісля.

Ніч на Івана Купала годилося святкувати, а не спати. Спати могли лише хворі люди, старі, малі діти. Всі інші повинні були співати, танцювати, брати участь в ігрищах.

Особливо забобонами обросло купальське вогнище. Колись хмиз та ганчір'я на купальську ватру збирали з кожного двору. І якщо господар чи господиня не давали хоча б прутику чи віхтя соломи, то це розцінювали односельці як недобрий знак. Якщо ж сама жінка не виходила до купальського вогню, то її могли почати звинувачувати у чаклунстві.

Що ще не можна було робити на Івана Купала? Розпалювати вогонь сірниками чи переносити вогонь із готового багаття, печі. Ватра мусіла розгорітися від живого вогню. Його добували шляхом довгого тертя сухих паличок у труті, дрібній сухій траві.

 

Чи можна купатися на Івана Купала 

Традиції, обряди, прикмети, конкурси на Івана Купала обов'язково пов’язували між собою три стихії: землі (через траву, зілля), води (річки, озера, водойми), сонця (багаття).

            Особливою містичною силою наділялося купання в день Івана Купала. Аби залишатися молодим, дужим, красивим, багатим потрібно було до сходу сонця зануритися з головою у воду 3 рази. Але ж як обхитрити нечисту силу, русалок? Для цього 7 липня на Івана Купала до води вкидали гілочки кропиви, полину, бадилля часнику чи маків цвіт. Ці рослини — найпотужніші обереги від водяних, нечистої сили. Тому кропиву, мак, ромашку, пирій, любисток, барвінок вплітали до пишних купальських вінків. Одними прикрашали волосся, інші — пускали за водою під час ворожіння. До таких вінків для ворожіння обов'язково вплітали подорожник, що в язичницькі часи мав назву трипутник. За переказами, ця рослина мала показати шлях до судженого, другої половинки.

            Вінки на Івана Купала пускали за водою. Чий вінок перший відпливав, та дівчина мала найшвидше вийти заміж. Кружляння на місці означало, що доведеться обирати із декількох наречених або батьки довго не даватимуть дозвіл на шлюб. Якщо вінок на Івана Купала заплутувався в очереті, то про весілля цього року годі було й мріяти. Вінок, який потонув у водовороті, — погана прикмета.

Забави біля вогнища у ніч на Івана Купала

Однією зі стихій, навколо якої будувались купальські гуляння, було сонце і його земне втілення — вогонь. Запалювали його ввечері та слідкували, аби ватра горіла до ранку. До купальського вогню окрім хмизу додавали духм’яні трави. Українці вірили, що вогонь у ніч на Івана Купала має очищуючу силу, надає здоров’я й наснаги на рік уперед. Тому водили навколо нього хороводи та обов’язково перестрибували. Стрибали як поодинці, так і парою, при цьому міцно тримаючись руки.

Зараз 7 липня свято Івана Купала не обходиться без народних співів, дискотеки до ранку, частування та ігрищ. На всіх цих атракціях дуже доречним буде натуральний вишитий одяг. У вишиванках із льону, бавовни зручно танцювати, стрибати через багаття, ворожити, влаштовувати фотосесії на березі річки, озера. За купальськими традиціями одяг із вишивкою для святкування обирають із зеленими, синіми, блакитними, червоними, помаранчевими візерунками. Тони вишиванки повинні перекликатися зі стихіями землі (трави), води, вогню. А дівчатам і жінкам пропонуємо доповнити святковий образ разком намиста, вінком чи хусткою. Яскравий образ додасть барв незабутньому святкуванню.