тел.: +38(098) 216-15-25, +38(073) 216-15-25  Оплата  Доставка  

Краса вишитої сорочки, продуманість кожної деталі, гармонійне поєднання кольорів, фактур просто заворожує. Так само чарують й історії про вишиванку, яких в українському фольклорі чимало. Команда інтернет-магазину вишитого одягу “Калина” зібрала для вас найцікавіші легенди.

Легенда про те, як з’явилась вишиванка

Легенд про появу вишитої сорочки чимало. Всіх їх об’єднує один мотив: лютувала хвороба. Легенда розповідає, що саме вишиті символи на білому полотні врятували. У такій формі (у вигляді легенди) українці закріпили основне значення, функції вишиванки — сакральну місію, захист від лихого ока, хвороби, біди.

Одна легенда розповідає, що в українське село 13 чортів принесли 13 хвороб, від яких помирали усі. Пошесть викошувала цілі родини. Так, із колись велелюдного роду місцевого коваля залишилась мати й найменша дочка. Дитина все слабшала, танучи на очах. Мати билась у молитвах, закликаючи Небесну Матір зглянутися над матір’ю земною. За легендою одного ранку на світанку панна у білому сяйві наказала удовиці вишити на своїй та дитячій сорочці 40 хрестів червоними й чорними нитками довкола горловини, аби хвороба не прийшла через голову, довкола низу рукавів (аби напасть не прийшла через руки), по вирізу на грудях (аби не хворіла душа), по низу вишиванки, аби захистити ноги. Хрести мали бути великими, яскравими, щоб чорти побачили їх. За легендою, вдовиця швидко кинулась вишивати. Дитина була вже присмерті, коли жінка зробила останній стібок хрестику, накинула вишиванку на голову. Щічки дочки відразу порожевіли, а дихання стало рівнішим. На радощах вдовиця кинулась розповідати спосіб порятунку вцілілим односельцям. Але ніхто їй не повірив, бо вважали, що та від горя збожеволіла. Лише пару сиріток довірились жінці, кинувшись вишивати хрестики. Тільки тоді, коли із сиріт ніхто не захворів, недовірливі односельці поспіхом вишивали хрести на вишиванках рідних.

Легенда про українську борщівську вишиванку

Найоригінальнішою вишивкою є борщівська. Бо якщо в інших різновидах української вишитої сорочки чорний колір лише доповнює червоний, то у борщівських навпаки. Борщівську вишиванку у магазині чи на виставці народної творчості впізнає навіть людина далека від мистецтва вишивки. Адже основним кольором борщівської вишиванки є чорний. Темною барвою місцеві вишивальниці розшивають лінію кокетки, перед, всю площину рукава. Відразу кілька легенд пояснюють це.

За переказами, під час одного татарського набігу на Тернопільщину чужинці вирізали усіх чоловіків Борщівського краю, включаючи маленьких хлопчиків, сивочолих дідів. За легендою, земля тут стала геть чорною від пролитої крові. Вцілілі жінки, матері, сестри, дружини поклялися перед померлими, що віднині одягатимуть вишиванки лише чорного кольору. За легендою цю клятву мали підтримувати ще 7 поколінь жінок Борщівського краю. Останнє покоління, яке за переказами мало одягатися у вишиті чорні сорочки, народилось на початку XX століття. Так це чи ні, зараз достеменно знати ніхто не зможе. Проте, навіть на початку XIX століття популярність борщівської вишиванки важко переоцінити. Колоритну, легендарну вишиванку часто дарують закордонним делегаціям.

Інша легенда про борщівську вишиванку розповідає історію про нещасливе кохання дівчини Марічки. Чесна юнка усім серцем покохала красивого коваля. Молодик навіть обіцяв заслати сватів. Але не дотримав свого слова. За легендою коваль посватався не до бідної Марічки, а до дочки борщівського багатія. Від цього Марічка збожеволіла. За легендою, вона почала вишивати сорочки для весільного посагу чорними кольорами, дрібно розшиваючи комір, груди, все полотно рукавів. Закінчивши вишивати собі та ковалеві весільну сорочку, Марічка одягла обновку, пішла до найближчого ставу та й вкоротила собі віку. Подруги та батьки Марічки, розбираючи її речі, знайшли чимало вигадливих вишиванок, де білосніжне полотно зашивалось дрібними чорними візерунками, з невеликими вкрапленнями червоного, жовтого, синього кольору. Сорочки так сподобались жителям Борщівського краю, що вони й самі почали так вишивати.

Ще одна легенда розповідає, що на Тернопіллі почався мор, який викошував лише жінок. Хворобу не могли зупинити ні священники молитвами, ані ворожки заклинаннями. Хтось почув, що у карпатських горах є мольфар, який може порятувати жінок. Сивочолий чаклун, вислухавши борщівських чоловіків, наказав їм одягнути уцілілих матерів, дружин, дочок у чорні вишиванки. Мовляв, саме чорні візерунки із таємничими сакральними символами врятують від неминучої смерті. Чоловіки дослухались до слів мольфара. Усіх жінок одягли у борщівські вишиванки, хвороба відступила. Сьогодні не лише жінки Борщівського краю одягаються у вишиванки, аби примножити здоров’я, приманити удачу й достаток.